День захисту дітей

Ми маєм право на освіту,

Ми маєм право на ім'я.

Ми вільні діти всього світу,

В правах ми рівні: ти і Я.

Ми маєм право на родину,

Ми маєм право на життя.

Ми вільні діти України,

Її майбутнє: ти і Я.

(Середа Ольга Іванівна

КДНЗ ясла-садок «Посмішка»

Чернігівської селищної ради)

Дорослі повинні створити світ, сприятливий для дітей, світ у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, де її думка буде поважатися, де немає місця насильству, світ, який би дав змогу виховати здорове, щасливе, досконале покоління. Тому підвищення добробуту, рівня забезпеченості, виховання та забезпечення усього найкращого дітям стало головною метою багатьох держав. Людство поступово втілює свої прагнення.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 р. та ратифікована Україною 27.02.1991 р. Держави-сторони взяли на себе обов'язок поважати й забезпечувати всі права дитини, передбачені Конвенцією. Конвенція визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

Україна - не виняток серед країн, які бажають кращого майбутнього для своїх дітей. Тому, приєднуючись до міжнародних конвенцій, укладаючи міжнародні договори про співробітництво, беручи участь у розробці загальнонаціональних та міжнародних програм діяльності, Україна поступово втілює в життя основні загальнолюдські цінності. Дитина має бути повністю підготовленою до самостійного життя в суспільстві та вихованою в дусі ідеалів миру, гідності, терпимості, свободи, рівності й солідарності, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй. Із цим всесвітнім документом узгоджені нормативні та законодавчі акти, які регламентують становище дітей в Україні, виховні функції батьків, роль сім'ї у формуванні особистості дитини.

Щороку в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей - прекрасне свято радості та одвічної надії. Адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. Прагнемо, щоб вони росли здоровими та радісними, прославляли свої родини і рідний край.

У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це маємо відповідати ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків.

1 червня 2016 року до дітей Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Світанок» Запорізької обласної ради завітали представники Координаційної ради молодих юристів при Головному територіальному управлінні юстиції у Запорізькій області та РІАЦ «Освіта та громадянське суспільство» (Богомолова Н.М.,Федорець І.А.) щоб прийняти участь в урочистому заході та ще раз наголосити, що діти мають знати свої права та навчитися іх реалізувати у повсякденному житті. Несподіванним подарунком для дітей стало знайомство із екіпажем патрульної поліції Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції України (Кривоспицький В. та Паленко К.) діти змогли запитати та дізнатися про особливості роботи патрульних поліцейських та отримали від них спеціальні пам’ятки та рекомендації щодо дотримання особистої безпеки.

Особливі враження відчули діти за кермом патрульної машини та використовуючи спеціальні технічні засоби.

Наші прагнення створити дітям достойні умови для повноцінного розвитку повинні знайти втілення у реальних діях. Адже діти - наше майбутнє, а значить - майбутнє України. І саме від нас, дорослих, залежить, яким буде становлення маленької людини та як складеться її доля.

«Я – щасливий»

Щасливий я, що проживаю у країні,

Де  головує Конституції закон,

Де є права у кожної дитини,

Під захистом  Конвенції  ООН.

Якщо  колись у мене запитають: -

Де я хотів би жити на землі?

Я  відповім, бо слова маю право,

Країну вибирати до душі.

Мій вибір -  Україна - мати,

Я з літ малих  її громадянин.

Я маю право жити у  родині ,

Щасливий я і дуже гордий тим.

Права є  в мене:  мріяти, любити,

Без них не варто жити на землі,

Я  лікуватись маю право й відпочити –

Багато  й інших надано мені.

Я - християнин! Маю право  віри.

У храм піду,  спасителю вклонюсь.

За рід, за мир, за долю України,

У помислах з молитвою звернусь.

Я попрошу, щоб  у моїй державі,

Пісні лунали, не лилася кров,

Щоб символи її калина прикрашала,

Та панували злагода й любов!

(Удовиченко Валентин

Нововасилівський НВК

Вільнянського району)