Інформація про хід виконання плану
роботи
РНМЦ
«Освіта та громадянське суспільство» КЗ «ЗОІППО» ЗОР
План:
1.
Підготовка та участь
у VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Неперервна освіта нового
сторіччя: досягнення та перспективи».
Виконання:
1.
Підготовлені тези
доповіді на VІ Міжнародну науково- практичну конференцію «Неперервна
освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи» за темою «Соціальне
партнерство в процесі національно-патріотичного виховання як умова професійної компетентності
педагогів».
СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ПРОЦЕСІ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЯК
УМОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ
Мальований М.М.
Макаренко Т.М.
Онопко О.О.
Україна, м. Запоріжжя, Запорізький обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти
Попович Я.М.
Україна, м. Запоріжжя НУ «Запорізька політехніка»
Богомолова Н.М.
Розбудова
незалежної української держави покладає нові завдання перед суспільством взагалі
і перед закладами освіти зокрема. Виконання цихзавдань вимагає кардинальних
змін у вихованні підростаючих поколінь і, впершу чергу, зміни погляду на школу
як на навчальний заклад. Школа, яка, за висловом В. Сухомлинського, є колискою
народу, повинна ставити пріоритетним завданням своєї діяльності виховання
особистості. Безумовно, не може бути навчання без виховання, як і виховання без
навчання. Тобто в школі має бути забезпечено органічну єдність виховання і
навчання учнів, пам’ятаючи, що виховання майбутнього покоління є головним
гарантом оновлення і процвітання нашої Вітчизни.
В сучасних
трансформаційних умовах становлення гуманної демократичної держави потрібна
радикальна перебудова в сфері виховання, головний зміст якої ростити Людину,
розвивати людське суспільство. В контексті необхідності нового підходу до
формування особистості, потрібна нова філософія виховання, під якою сучасні
дослідники розуміють систему поглядів на виховання як педагогічний процес,
поглядів, що відображають потреби розвитку суспільства і самої людини. [3].
Відомий
педагог В. Сухомлинський підкреслював, що «виховання в широкому розумінні – це
багатогранний процес постійного духовного збагачення й оновлення і тих, кого
виховують, і тих, хто виховує»[2]. Він розумів виховання як самостійно бажану
соціальну дію. В понятті «виховання» в усі часи відображались педагогічна
взаємодія, виховний вплив вихователя на вихованця, які вимагали здійснення
соціального партнерства.
Виховання в
сучасній школі має поєднувати виховання для потреб нації, держави, людської
цивілізації і особистості. особливої уваги потребує організація
національно-патріотичного виховання учнівської молоді. Це насамперед викликано
необхідністю національно-культурного відродження українців та потребами
розбудови незалежної Української держави.
Соціальне
партнерство у національно-патріотичному вихованні – це система взаємозв’язків
між органами державної влади та місцевого самоврядування, закладами освіти,
установами культури, громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями,
сім’єю, іншими інституціями, що виражається у взаємних консультаціях, навчанні,
проведенні спільних заходів для дітей і молоді. Соціальне партнерство ґрунтується
на принципах законності, рівного доступу до участі, відкритості,
добровільності, множинності соціальних технологій, що створює умови для
національно- патріотичного виховання і спрямовано на розвиток усього
суспільства чи місцевої громади.
Важливою умовою
підготовки фахівців соціальної сфери є формування готовності до соціального
партнерства у національно-патріотичному вихованні, яку визначено як інтегральну
якість особистості, що характеризується наявністю та певним рівнем
сформованості знань, цінностей, вмінь та навичок у їх єдності, що проявляється
у прагненні до цього виду діяльності і підготовленості до її здійснення на
професійному рівні.
Саме з метою
інтеграції фахівців соціальної сфери до патріотичного виховання учнівської
молоді, співробітниками Регіонального науково- методичного центру «Освіта та
громадянське суспільство» проведено моніторингове опитування, яке охопило 2309
осіб фахівців соціальної сфери Запорізької області. З них 1998 - педагогічні
працівники (86,79%), 235 - батьки дітей, які навчаються у закладах освіти
(10,21%), 3 - військовослужбовці (0,22%), 1 - працівники правоохоронних органів
(0,13%), 9 представники громадських організацій (0,39%), 5 - представники сфери
бізнесу (0,30%), 24 - працівники установ культури (1,04%), 27 – працівники державних
установ (1,17%), 7 - інші (0,04%).
Зазначимо, що
дослідження проводиться відповідно наказу Міністерства освіти і науки України №
313 від 03.04.2018 «Про проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою
«Система підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на засадах соціального партнерства» на базі
навчальних закладів Запорізької області у 2017 – 2022 роках». [1]
Відповідальним за проведення експерименту всеукраїнського рівня у Запорізькій
області є РНМЦ «Освіта та громадянське суспільство».
За
результатами опитування встановлено, що 50,84% володіють знаннями
нормативно-правової бази з національно-патріотичного виховання, 41,84%
–частково володіють, 3,38% – не володіють.
56,99% знають
про мету та завдання сучасного національно- патріотичного виховання, 36,21% –
частково, 1,39% – не знають.
Відчувають, що
мають достатньо знань для того, щоб вважати себе освіченою людиною з
національно-патріотичного виховання дітей та молоді 3,72%, частково – 39,97% та
9,05% опитаних не відчувають цього.
Важливим для
нас стала відповідь на запитання «Хто більшою мірою вплинув на формування ваших
патріотичних поглядів». 30,45% вважають, що це школа, 26,50% – ЗМІ, 25,03% –
органи влади, 15,24% – оточуючі люди, друзі, 2,77% – батьки.
При цьому
знання з національно-патріотичного виховання дітей та молоді здебільшого є
результатом цілеспрямованої самоосвіти для 35,31%, отриманої офіціальної освіти
– 22,19%, проходження тренінгів, семінарів – 17,97%, отримання інформації через
ЗМІ – 17,94%.
Оцінюють
рівень загальних знань про соціальне партнерство з національно-патріотичного
виховання як високий – 7,06% опитаних, достатній – 61,33%, середній – 26,63%,
низький – 4,98% респондентів.
20,44%
вважають, що партнером у національно-патріотичному вихованні дітей та молоді
мають бути заклади освіти, 21,82% вважають, що сім’я, 14,32% – громадські
організації, 12,38% – органи місцевої влади, 11,28% – заклади позашкільної
освіти.
Однак при
цьому знають повноваження органів місцевої влади та їх можливості для участі у
заходах національно-патріотичного спрямування 21,87%, частково знають – 53,83%,
не знають – 17,32% опитаних.
Вважають себе
патріотом 74,66%, частково – 20,27%, не вважають себе патріотом – 2,77% опитаних.
55,09% із
бажанням беруть участь у заходах національно- патріотичного спрямування на
засадах соціального партнерства. 38,63% виявляє особисту ініціативу при
організації та проведенні заходів з національно-патріотичного виховання. Проте
всього 27,67% бажають самостійно організовувати заходи
національно-патріотичного спрямування.
61,10%
опитаних мотивує до проведення заходів з національно- патріотичного виховання
власна громадянська позиція, 15,14% – громадське визнання, 3,38% – матеріальне
заохочення, 3,64% – можливість кар’єрного зросту, нічого не мотивує – 5,86%.
Таким чином,
результати дослідження готовності фахівців соціальної сфери до
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального
партнерства указують на те, що знання та уміння не забезпечують можливості
ефективно впроваджувати національно- патріотичне виховання дітей та молоді на
партнерських засадах та потребують відповідної системи підготовки. Створення
системи підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на засадах соціального партнерства потребує суттєвої
оптимізації всього освітнього процесу, оновлення та осучаснення існуючих форм виховних
і навчальних заходів, запровадження інноваційних методів у втіленні
національно-патріотичного виховання.
Література:
1.Наказ № 313
від 03.04.2018 «Про проведення експерименту всеукраїнського рівня за темою
«Система
підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного виховання дітей
та молоді на
засадах
соціального партнерства» на базі навчальних закладів Запорізької області у 2017
– 2022 роках».
[Електронний
ресурс] // 2018. Режим доступу до ресурсу: https://forklog.com/frs-razrabotaet-
sobstvennuyu-platezhnuyu-set/.
2.Сухомлинський
В.О. Розмова з молодим директором школи // Вибрані твори. К., 1977. Т. 4. С.398
3.Розенберг А.
Потрібна нова філософія виховання // Освіта. 1993. 10 вересня
План:
2.
Підготовка
та проведення засідання Координаційної ради з питань національно –
патріотичного виховання учнівської молоді при ДОН ЗОДА (за окремим планом)
Виконання:
2.
Підготовлені та
надіслані до ДОН ЗОДА матеріали для
розгляду на засіданні на тему «Про підсумки ІІ етапу Всеукраїнського
експерименту за темою «Система підготовки фахівців соціальної сфери до
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального
партнерства» на базі навчальних закладів Запорізької області у 2017 – 2022
роках».
Дата та формат
проведення визначається керівництвом ДОН ЗОДА.
План
3.
Підготовка методичних
рекомендацій за напрямками роботи РНМЦ «Освіта та громадянське суспільство» КЗ
«ЗОІППО» ЗОР.
Виконання:
3.Визначена тема рекомендацій: «Організація волонтерської
діяльності у системі освіти Запорізького регіону» та проводиться збір
відповідних матеріалів.
План
4.Робота по
реалізації завдань ІІІ етапу Всеукраїнського експерименту за темою «Система
підготовки фахівців соціальної сфери до національно-патріотичного виховання
дітей та молоді на засадах соціального партнерства» на базі навчальних закладів
Запорізької області у 2017 – 2022 роках».
Виконання:
4.1
Підготовлені та надіслані членам творчої групи матеріали на тему «Про підсумки
ІІ етапу Всеукраїнського експерименту за темою «Система підготовки фахівців
соціальної сфери до національно-патріотичного виховання дітей та молоді на
засадах соціального партнерства» на базі навчальних закладів Запорізької
області у 2017 – 2022 роках».
4.2. проведено
обговорення членами творчої групи завдань щодо планування роботи на ІІІ етапі Всеукраїнського
експерименту за темою «Система підготовки фахівців соціальної сфери до
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального
партнерства» на базі навчальних закладів Запорізької області у 2017 – 2022
роках».
4.3. підготовлена
інформація на тему «Організація партнерської діяльності у процесі національно-патріотичної
діяльності учнів ЗНВК № 109 Запорізької міської ради Запорізької області»
4.4. підготовлена
та надіслана інформація до секретаріату Координаційної ради з питань
національно – патріотичного виховання при Запорізькій обласній державній
адміністрації на тему «Про підсумки ІІ етапу Всеукраїнського експерименту за
темою «Система підготовки фахівців соціальної сфери до
національно-патріотичного виховання дітей та молоді на засадах соціального
партнерства» на базі навчальних закладів Запорізької області у 2017 – 2022
роках».
Дата та формат
проведення визначається керівництвом ДОН ЗОДА.
Завідувач
РНМЦ «Освіта та громадянське
суспільство» М.Мальований
